Одним із видів податку є податок на додану вартість, передбачений Розділом V Податкового кодексу України (далі  - ПКУ).  Українські бізнесмени добре знають, що не так легко зареєструватись платником ПДВ, а ще добра частина бізнесу знає як легко втратити статус платника ПДВ.

Відповідно до п.102.5 ст. 102 ПКУ,  Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Від так, на відшкодування податкового кредиту є лише 1095 днів, якщо ж на той час платник ПДВ має статус анульованого платника ПДВ, то без відновлення статусу платника ПДВ, не можливо отримати відшкодування ПДВ.

Відповідно до ст. 184 ПКУ,  Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п 184.2. ст. 184 ПКУ,  Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Тобто, орган ДПС України, самостійно за своїм рішенням може анулювати реєстрацію платника ПДВ.

Виникає об'єктивне питання, що робити далі ?  Один із варіантів виходу, оскаржити рішення органу ДПС України до суду та поновити запис в реєстрі платників ПДВ.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (далі - Положення №1130).

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно пункту 5.2 розділу V Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Зміст наведених положень свідчить про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту  184.1  статті  184 ПК України  можливе у разі неподання платником ПДВ декларацій та/або подання таких декларацій з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців безпосередньо до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації, зокрема, довідки про таке подання/неподання, про що прямо зазначено у пункті 5.2 розділу V Положення №1130.

Судом в рішенні  встановлюється, протиправність рішення органу ДПС України та скасовується його, ефективним способом захисту прав платника ПДВ є зобов`язання органу ДПС України (області) направити до ДПС України документи щодо скасування рішення, яким платнику ПДВ анульовано свідоцтво платника ПДВ, для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та поновити реєстрацію  платником податку на додану вартість.

Такий спосіб захисту права платника ПДВ, вбачається із ст. 13 Конвенції та рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04).

Даний висновок висловлений Верховним Судом під час розгляду справи, постанова від 30 травня 2019 року (справа №826/11485/15).

P.S.  стаття "Безтоварні господарські операції"